Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

гол арм

  • 1 kick

    1. n
    1) удар, поштовх (ногою, копитом); брикання (коня тощо)
    2) удар м'ячем (футбол)

    penalty kick — одинадцятиметровий удар, пенальті

    3) тех. кидок; відкидання
    4) розм. футболіст
    5) розм. задоволення; насолода; приємне збудження
    6) відбій (рушниці)
    7) військ. відкіт
    8) розм. життєва сила; енергія
    9) амер. активний протест; заперечення, претензія (у різкій формі)
    10) розм. міцність (вина); гострота, пікантність (страви)
    11) амер., розм. ін'єкція морфію (наркотику)
    12) (the kick) розм., груб. мода; кишеня
    13) розм. шість пенсів
    14) pl бриджі

    to get the kick — бути звільненим (з роботи); військ., розм. бути увільненим з армії за негідну поведінку

    a kick in the pants — розм. прочухан, рознос

    2. v
    1) ударяти (бити, штовхати) ногою; брикатися; давати стусана
    2) спорт. бити, пробити (про м'яч)
    3) вигнати, виставити
    4) бити задом, хвицати (про коня)
    5) високо підскакувати (про м'яч)
    6) відбивати, віддавати (про рушницю)
    1) військ. відкочуватися (про гармату)
    8) розм. виявляти норовистість; скандалити; галасувати, бешкетувати
    9) амер. активно протестувати, повставати (проти чогось)

    kick against — чинити опір (комусь, чомусь)

    kick around — амер. грубо поводитися (з кимсь)

    kick aside — відкинути вбік, відшпурнути стусаном

    kick away — вигнати стусанами; прогнати з ганьбою

    kick back — відповідати ударом на удар; платити тією ж монетою; розм. повертати крадене

    kick down — шпурнути (кинути) униз ударом ноги (стусаном)

    kick in — заштовхнути (загнати) стусанами; амер., розм. віддавати під примусом частину заробітку; розм. простягти ноги, померти

    kick off — скидати (поштовхом ноги); спорт. починати (відновлювати) гру ударом з центра

    kick out — вигнати стусанами, вишпурнути; прогнати з ганьбою; вигнати, звільнити

    to kick the bucket — врізати дуба, померти

    to kick up a dust — збивати бучу, зчиняти галас

    * * *
    I
    1) удар, штовхан, копняк (ногою, копитом); стусан
    3) задоволення, насолода; приємне збудження
    4) життєва сила, енергія
    5) aмep. активний протест; заперечення або претензія ( у різкій формі)
    6) захоплення (особл. чим-небудь новим)
    7) несподіваний поворот подій; непередбачена зміна, звістка e т. п.
    8) міцність ( вина); гострота, пікантність ( страви)
    9) aмep.; cл. упорскування наркотику
    10) вiйcьк. відбій (рушниці, пружини е т. п.)
    11) тex. поштовх, відскок; відкидання
    12) cл. кишеня
    13) cл. шість пенсів
    II v
    1) ударяти ногою, давати стусана; брикати, хвицати; cпopт. бити ( по м'ячу)
    3) проявляти норовистість; скандалити, бешкетувати, шуміти
    4) вигнати, виставити
    III n

    English-Ukrainian dictionary > kick

  • 2 забирать

    забрать
    1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];
    2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];
    3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.
    * * *
    несов.; сов. - забр`ать
    1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш

    \забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)

    2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш

    Русско-украинский словарь > забирать

  • 3 красный

    1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;
    2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;
    3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);
    4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.
    * * *
    1) черво́ний

    кра́сное кале́ние — червоний жар

    \красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник

    2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

    для (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу

    кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц

    \красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру

    \красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра

    3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

    Русско-украинский словарь > красный

См. также в других словарях:

  • Ватерлоо — ВАТЕРЛОО, сел. въ Бельгіи, въ 19 вер. къ ю. в. отъ Брюсселя. Сраженіе 18 іюня 1815 г. Разбивъ прус. армію при Линьи (см. Линьи), Наполеонъ считалъ ее уничтоженной, расчитывая на маневръ Эрлона, к рый, зайдя въ тылъ пруссаковъ, обратилъ бы побѣду… …   Военная энциклопедия

  • Дударенко, Владимир Иванович — Владимир Дударенко Общая информация …   Википедия

  • Бельгия — БЕЛЬГІЯ, королевство Зап. Европы, граничитъ: на с. з. съ Сѣв. моремъ, на с. съ Голландіей, на в. съ Голландіей, Германіей и Вел. герц. Люксембургскимъ, на ю. и ю. з. съ Франціей. Протяженіе сухоп. граиницы 1.271 клм., морской 67 клм. Наибольшее… …   Военная энциклопедия

  • Австро-Венгрия — АВСТРО ВЕНГРІЯ. Государство средней Европы, лежитъ между 42°10′15″ и 51°3′27″ сѣв. шир. и между 9°30′ и 26°30′ вост. долг. отъ Гринвича. Границы А. В. имѣютъ 8050 кил. длины, изъ которыхъ: 6150 сухопутной (76%) и 1900 морской (24%). Сухопутная… …   Военная энциклопедия

  • Кадетские корпуса — КАДЕТСКІЕ КОРПУСА, какъ учебно воспит. зав нія, имѣющія цѣлью облегчить в служащимъ воспитаніе и образованіе ихъ дѣтей и являющіяся первоначальною ступенью къ подготовкѣ офицеровъ, ведутъ начало съ 1653 г., когда въ Пруссіи вел. курфюрстомъ б.… …   Военная энциклопедия

  • Коалиционные войны — *КОАЛИЦІОННЫЯ ВОЙНЫ, войны, ведущіяся нѣск. гос вами (коалиціей) противъ одного или нѣск. прот ковъ. Названіе коалиція впервые вошло въ употребленіе въ 1792 г. для обозначенія союза между Австріей и Пруссіей для поддержанія интересовъ Герм.… …   Военная энциклопедия

  • Моршанский, 139-й пехотный, полк — МОРШАНСКІЙ, 139 й пѣх. полкъ, сформированъ въ Москвѣ ген. Вейде 25 іюня 1700 г., въ составѣ 10 ротъ, подъ назв. пѣх го Фед. Балка п. Въ томъ же году 19 нбр. п. находился въ бою подъ Нарвой; 18 іюля 1702 г. п. участвовалъ при разбитіи Шлиппенбаха… …   Военная энциклопедия

  • СОЮЗ СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК — (СССР, Союз ССР, Советский Союз) первое в истории социалистич. гос во. Занимает почти шестую часть обитаемой суши земного шара 22 млн. 402,2 тыс. км2. По численности населения 243,9 млн. чел. (на 1 янв. 1971) Сов. Союзу принадлежит 3 е место в… …   Советская историческая энциклопедия

  • Петр I Алексеевич Великий — ПЕТРЪ I АЛЕКСѢЕВИЧЪ ВЕЛИКІЙ, 1 й Имп ръ Всероссійскій, сынъ царя Алексѣя Михайловича, отъ брака его съ Натальей Кирилловной Нарышкиной, род. 30 мая 1672 г., въ тотъ періодъ, когда сквозь сложившіяся вѣков. устои рус. жизни начинало пробиваться… …   Военная энциклопедия

  • Англо-голландские войны — АНГЛО ГОЛЛАНДСКІЯ ВОЙНЫ. Англія и Голландія, вытѣснившія испанскую морскую торговлю изъ далекихъ морей (см. англо испанскія войны), неминуемо должны были придти къ столкновенію изъ за конкуренціи въ этой торговлѣ. Т. к. голландцы захватили въ… …   Военная энциклопедия

  • Болгария — БОЛГАРІЯ, государство (называемое также царствомъ), расположенное въ сѣв. вост. части Балканскаго полуо ва, пространствомъ 96.000 кв. клм. Сѣв. граница Б. Дунай, отъ устья Тимока до г. Силистріи (471 клм.), отдѣляющій ее отъ Румыніи. Сухоп.… …   Военная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»